В ЖИТОМИРЕ МИЛИЦЕЙСКИЙ ШУ-ХЕР

В Житомирской газете «Свобода» (№ 34 от 24.09.2008 года, а 22.09.2008 г. в интернет-изданиях) увидела свет статья «ФАШИЗМ ПО-ЖИТОМИРСКИ-4» с продолжением повествования о некоторых аспектах преступной деятельности банды оборотней в погонах «Житомирское гнездо», где, в частности, упоминалось и о том, как заявление в СБ Украины журналиста о незаконной слежке и давлении на него со стороны работников милиции оказалось «на проверке» у участкового милиционера.

Результат не замедлил сказаться.

Журналист получил письма из «органов», датированные задним числом, даже 1-ым сентября 2008 года!!! Оказывается, всевозможными, а точнее, всё теми же органами, проводилась активнейшая проверка, даже упоминается о возможных свидетелях!!!

Вот это секретность!!! Журналиста, видимо, опрашивали во сне, телепатически, минуя сознание, что б и вспомнить ничего не мог!!! Пошла писать губерния!!!

Зою Кварцхава, героиню публикаций «Фашизм по-житомирски», полностью сломили и психологически и физически (сын Серго, словно заложник, находится за решёткой и с ним могут сделать всё, что захотят). На Житнем рынке, где она работает, из-за публикаций в «Свободе» Зоя была избита сестрой Каминного, зам.начальника УМВД Украины в Житомирской области. Под таким давлением можно ожидать и отказа от предыдущих показаний, и изменения свидетельств, и самооговоров…

Однако, позиция газеты остаётся неизменной- факты, как известно, вещь упрямая, плёнок видео и звукозаписей ещё предостаточно.

Учитывая цепочку недавних случаев жестоких избиений житомирских журналистов, в т.ч. эпизод нераскрытого убийства журналиста Шмелёва, и продолжающийся беспредел, творимый бандой оборотней в отношении редактора «Свободы» и самой газеты (см. материал «Арестована редакция Житомирской газеты «Свобода», подробности этой операции»), видимо, прийдётся просить политического убежища в другом государстве.

Либо браться за оружие, в целях самообороны…

Под Киевом задержали банду "оборотней"

Во время специальной операции 25 сентября сотрудники Главного управления по борьбе с организованной преступностью (ГУБОП) МВД Украины, УБОП ГУ МВД в Киеве и подразделения быстрого реагирования "Сокол" задержали 5 членов организованной преступной группировки.

Как сообщили в пресс-службе ГУБОП МВД в Украине, преступников задержали в момент совершения разбойного нападения с применением оружия на предпринимателя из Одесской области в одном из развлекательных комплексов г. Бровары с целью завладения 1 млн. грн.

Задержанные - бывший представитель УГО (1980 г.р., лидер организованной преступной группировки-ОПГ), офицер Государственной службы специальной связи и защиты специнформации Украины (1982 г.р.), офицер СБУ (1975 г.р.), житель Киева (1974 г.р.) и житель Киевской области (1983 г.р.).

Оперативники установили, что участники этой группировки в течение длительного времени совершали вооруженные разбойные нападения на владельцев коллекций антиквариата, коллекционеров других ценностей, а также занимались незаконным оборотом оружия. В своей деятельности злоумышленники использовали престижные иномарки, одежду и специальные средства спецподразделений, оружие и радиостанции. Потенциальных жертв подыскивал лидер ОПГ, который для этого использовал связи в привилегированных кругах. У задержанных злоумышленников изъято: 100 тыс.грн., 8 тыс. долларов, автомат АК, два револьвера - наганы, пистолеты "ТТ", две гранаты з запалами, служебные удостоверения Государственной службы связи и СБУ.

На данный момент Генеральная прокуратура Украины решает вопрос о возбуждении уголовного дела.

Виктор Свобода

23 жовтня 2008 року Президент України Віктор Ющенко перебував у Житомирі, де прийняв участь у роботі 4-го з’їзду спеціалістів соціальної медицини та організаторів охорони здоров’я України. Висвітлювати історичну подію намагалися майже 70 журналістів різних ЗМІ. Але очікуваної прес-конференції так і не відбулося - Гарант чомусь не схотів поспілкуватися з пресою та народом. А дарма.
У той час, коли на сцені Житомирського обласного музично-драматичного театру, де відбувався з’їзд, Віктор Ющенко грав епізодичну роль президента-патрона медицини, а медична масовка, затамувавши подих, головну роль у комедії «А Васька слухає, та їсть», драма діялась зовсім поруч - просто неба люди у цивільному зненацька кидалися на мирних громадян, силоміць заштовхували у легкові авто та відвозили у невідомому напрямку. Отримавши від випадкових свідків повідомлення про викрадення людей, я , перш за все, поцікавився у «службових» знайомих, чи надходили у міліцію відповідні заяви. Відповідь «Ні!» знайшла пояснення згодом.

Розповідає голова Житомирської міської громадської організації «Житомир - наше рідне місто» Віктор Радзюк:
23 жовтня 2008 року, приблизно о 12 год. 35 хв., тільки-но я проминув перехрестя вулиць Театральної та Великої Бердичівської, з стареньких «Жигулів» зненацька вистрибнули четверо осіб у цивільному. «Міліція! Нам наказано Вас затримати! Поїдете з нами! Документи!». Посвідчень нападники не показали.

На цьому місці на мене напали четверо чоловіків у цивільному

Я дістав своє пенсійне посвідчення з фото, але це не зупинило нападників.

Віктор Радзюк - інвалід 2 групи, довічно.

Почали вивертати руки. Я попередив, що в мене пошкоджена рука. «Ми тобі зараз і другу зламаємо». Зламати не зламали, та вивернули добряче. На допомогу підбіг ще один нападник – водій з наручниками. П’ятеро потягли мене через дорогу та запхали у «Жигулі».

Отут тягли через дорогу до «Жигулів» під стіни Автодорожнього технікуму

Мене «в’язали» у центрі міста за декілька метрів від пам’ятника К.Марксу

За хвилину відвезли у міліцейський відділок Корольовського району Житомира. Мені стало зле, боліла рука, мало не втрачав свідомість від больового шоку. Старший лейтенант, який записував моє прізвище, відмовився викликати «Швидку». Натомість запропонував мені поставити підпис на чистому аркуші паперу, але я не погодився. Поруч з ним сидів п’яний міліціонер у цивільному. Дзвонити не дозволяли, але мені, незважаючи на те, що мобілку виривали з рук, вдалося повідомити чергового УМВС Житомирської області по «02», та депутата Житомирської Міської Ради пана Драгана. Коли ж прибувший депутат запитав у міліціянта про причину затримання - той відповів, що не знає. Потім підійшов черговий по райвідділу старший лейтенант Титаренко та наказав депутату забиратися геть.
Відпустили мене з міліції о 16 год. 30 хв. Я зразу ж розповів про подію в міській прокуратурі. Потім, не гаючи часу, відвідав відділення травматології Житомирської лікарні №2, де мене оглянули, надали допомогу, зробили рентгенівські знімки та видали довідку № 9849 про пошкодження під час незаконного затримання капсульно- зв’язувального апарату правого плечового суглобу.

Медична довідка № 9849

Які ж мотиви такої звірячої поведінки охоронців порядку, вибіркової люті працівників міліції до громадського діяча саме під час візиту до Житомира Президента України?
Що це? Політичні репресії? Чи зведення особистих рахунків?

«Клуб жополизів»

Віктор Радзюк виклав свою оригінальну версію того, що відбулося:
- Цікаво те, що це вже не перший такий випадок- проти ст. лейтенанта Титаренко прокуратурою нещодавно порушено кримінальну справу, тому що він особисто за подібних обставин вже порвав мені зв’язки на правій руці, яка з того часу недієздатна. Невдовзі справу передадуть до суду.
-Цікаво те, що приблизно за годину до ганебної події я був біля нової консультативно- діагностичної поліклініки, яку якраз відвідував Президент України. Вгледівши, що я розмовляю із знайомим міліціонером, до нас підійшов заст. начальника райвідділу міліції підполковник Ігор Скідан. «Це твій друг? Так, мій друг»- відповів міліціонер. «Я зрозумів»,- відповів кмітливий підполковник. Відійшовши, направив до мене свого колегу з МВС. «Хочу з Вами поговорити». Я відмовився та й пішов собі. З десяток чоловіків у цивільному з портативними радіостанціями взяли мене у щільну облогу. Я в лікарню- вони за мною. Я в туалет- вони за мною. Подумки вирішив: «Або охорона Президента, або збоченці, або місцева міліція». Президент Ющенко закінчив відвідини поліклініки та поїхав до театру виступати на з’їзді медиків. Я пішов вулицями Житомира в напрямку центральної площі. Так ми й розійшлися зі збоченцями та з Президентом. Як згодом виявилося, зі збоченцями розминулись ненадовго.
- Цікаво те, що за день до візиту Президента мені зателефонував заступник начальника УМВС України у Житомирській області полковник Марчевський з пропозицією зустрітись, щоб «поговорити». Я відхилив пропозицію.

КОР. У Житомирі, мабуть, діє якийсь міліцейський «клуб говорунів»?

- Ні. Діє «клуб жополизів». Або банда перевертнів. Або житомирське кубло. Знаючи мою наполегливість, вони дуже боялись, щоб я, бува, не поскаржився на них Гаранту Конституції та не розповів про те, що тут, у Житомирі, діється.

КОР. Ви вірите, що Президент зміг би чимось допомогти?

- Ні, вже не вірю. Мене вкотре зрадили та ошукали. Як і мільйони інших громадян України. Смішно згадувати, але я навіть взуття помаранчевого кольору носив, взув його і в день відвідин Ющенком Житомира. Але «взули» не тільки мене- всю Україну. Порядок потрібно наводити самотужки, а не чекати чергових «сапожників».

Кор. Що будете робити далі?

- Боротися. 24 жовтня звернувся з заявою особисто до в.о. начальника УМВС України у Житомирській області пана А.Талька.
Телефони для отримання додаткової інформації :

        8-067-496-02-18   Віктор Радзюк
       (8-0412)- 407-5-16      А.Талько- в.о. нач УМВС у Житомирській області;
        407-3-25      В. Марчевський- заст. нач. УМВС;
        407-77-33    І.Скідан- заст. нач райвідділу міліції Корольовського району

Вдома у родині Радзюків

P.S.
Дві долі, два Віктори. Одному- президентство, іншому- помаранчеве взуття. Один постраждав, маючи гарний апетит, інший- за правду. Дві долі, два Віктори.
Два інваліди…

Виктор Свобода